- розлучений
- —————————————————————————————розлу́ченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлучений
Смотреть что такое "розлучений" в других словарях:
розлучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розлучити. || розлу/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. розлу/чений, ного, ч.; розлучена, ної, ж. Той (та), що розірвав (розірвала) шлюб … Український тлумачний словник
розлучена — ої, ж. див. розлучений 2) … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
